Скільки існує людство, стільки співає. Здатність співати відрізняє людину від тварини. Людство складає пісні. Співає і немовля, і мати, і літня бабусі чи дідусь. Співають пісні-радості, і пісні – горя, пісні – любові, і пісні – вдячності і мудрості. Пісня проявляє сили душі. Пісня пов’язує небо і землю, адже звуки сплітаються у слова, мелодія єднається зі змістом, з голосом виконавця і возноситься у небо. Піснею висловлюються радість і любов, сум і біль. Пісня за мить здатна об’єднати зовсім незнайомих людей, перетворити їх на однодумців. Пісня поєднує розум і серце, ,адже співаючи, ми проживаємо зміст через серце. Цікаво, коли люди, коли люди співають, вони відчувають існування своєї душі. Пам’ятаєте вислів: “Заспівай так, щоб душа розгорнулась». Дійсно, під час співу люди відчувають тепло в області серця.
Пісня ніколи не старіє. Вона здатна бути і давньою, і молодою одночасно. Давня за терміном існування, молода, тому що щойно виконана, як пташечка злетіла, подарувала емоцію і знов відлетіла. Пісня ніколи не вмирає, адже лунаючи у просторі лише раз, вона лишає інформацію про себе назавше.
Пісні здатні підбадьорити, підняти дух, розрадити. Недарма існують гімни держав та організацій, пісні , присвячені окремим подіям і людям. На сучасній мові – мають свою психологічну функцію
Спів і пісні мають здатність позитивно впливати на органи і системи, оздоровлюють людину. Спів – своєрідна гімнастика, адже працюють особливим чином діафрагма і прес, м’язи щелепи і обличчя.
Пісня може передавати мудрість, життєвий досвід, генетичний код. Так, в Україні нараховується більше 15500 тільки народних пісень. Звичайно, народні пісні склали люди, які не називали себе композиторами, музикантами. Просто складали пісні за життя. Кругообіг року і життя, викликав у людей почуття, які відображались у піснях. Українська пісня , як і мова особлива мелодійна через те, що наша мова має багато голосних і вважається II по мелодійності у світі після італійської.
Пісня передається від людини до людини. Голос кожної людини – має унікальність і ніколи не повторюється. Співаючи, людина вкладає частку себе , своєї душі, розуму, сили.
Чому я так люблю пісню і співаю? Я люблю пісню і співаю тому, що у моїй родині співали мама, тато, прабабці, бабці, дідусі. Пісня пов’язує мене з моїм родом. Ми мали традиції співу трьох поколінь. Моя мама, Галина Лактіонова, більше 25 років очолювала клуб «Співуча родина», що працював у Києві у Міському будинку вчителя. В клубі відроджувались і підтримувались кращі пісенні традиції, проводились концерти за участю відомих професіоналів та аматорів, хорових колективів та авторів –виконавців.
Мені радісно долучитись до продовження пісенної творчість мого народу, складати пісні у різних стилях, писати для дітей і дорослих. Адже за пару хвилин пісня здатна сповните кожне серце радістю, любов’ю, подарувати чудові спогади на все життя.
Співайте, друзі, співайте!
Іванна Братусь